СПК «Няръяна ты» 85’ помда ядтась. Таняна манзарана’’ хибяри’’ Хонгурей, Каменка ӈэсыхына иле’’, тикы пыдо’ ӈарка ялядо’. Колхоз’ паӈгуда 1931 поход миӈа, таӈок по’’ тяхана Максим Горькой’ нювм’ мэта колхоз’, Каменкахад «Возрождение»’ ӈобт’ тюлэйдось. Тарем’ «Няръяна ты» ӈадимясь.
«Ялумд''» страницам' Юлия Талеева хамадада
Евдокия Алексеевна Беляева ня’ лаханакурць и’ ватовна. Пыда ӈока ӈамгэм’ тене, ӈока ӈамгэм’ тенева. Ханзер’’ ӈани’ сер’’ ӈэвня, пыда тохолкода. Ӈарка илм’ мэ’’мы не, хусувэй хибярим’ мюняд маниена, ӈэсыхы хибяри’’ илм’ теневана.
Ненэця’’ илмана по’ ӈэва лимбя’ ирийхад миӈа. Ӈэрм’ яхана по’ нертей ирийхана сата’’ тецьда нусеты’’, хад’’ ӈэсеты’’, сата мерця’’ поснасеты’’.
Василий Ананьевич Канюков Канин’ выӈгана соявы ненэць’, мэбета тыбэртя. Тюку ирийна тетимдей яляхана ӈарка ненэць’ 80 помда ядабтась. Илеванда’ ямбан ӈокавна манзаравы, иламда мэёвна нерня’ минревы. Теда’ ӈод’’ хусувэй ӈамгэн’ ивъер’’ сырта.
Нельмин’ Саляхана мат’’ ю’’ самляӈг по’’ тяхана фельдшерско-акушерской пунктадо’ нёмда ӈэсыхы’ хибяри’’ е’’эмня нэдась. Тамальӈгана нертей савумдаӈгода ӈэсын’ манзараванзь тоць.
Саляхардахана округхы центр национальных культур’ мякана Семен Николаевич Няруй сояма’ яля’ ед хамадавы ма’’лёва ваерась. Тюку по’ Ямал’няна илена сё’’ падбада ненэць’ си’’ив ю’’ пода панысь. Ихид ӈэда вадидо’ хэтванзь хынокад няхандо’ӈока ненэця’’ ма’’лэйдаць, теневана’’ нида’’ ӈокаць, сё’’ мэта’’ таняць.
Этнокультурный центр’ ненэцие’’ отдел’ манзаям’ минрена’’ нина’’ мале няхарамдэймэвна «Вадава’’ лэтрахава’’» конкурсм’ хамадаць, хуний тюку ирийна юдимдей толыркана аграрно-экономической’ техникум’ мякана ваерась. Ханзер’’ маня’’ ӈацекына’’ ненэцие’ культурава’’, традициина’’, хой’ илма’’ теневадо’ тарця конкурсхана манэ’’лабтадонзь. Тюкумэвахана тарця серкана ныхыдо’ хорманзь няхар’’ команда тарпыдаць. Тикы И. П. Выучейской’ нювм’ нюбета социально-гуманитарной колледж, Ненэцие’’ аграрно-экономической техникум, марад’ тер’’ ӈацембой хибяри’’.
Кандидат исторических наук, РАН’ Музей антропологии и этнографии отдел’ этнографии Сибири научной манзаям’ минрена Дмитрий Арзютов «Самодийский дневник» фильм’ сертавысь, таняна сидя ученойха’ Георгий, Екатерина Прокофьевха’ 85 по’ тяхана Ӈарка я’ хоян’ ӈэдалёрмам’, тамальӈгана сертавы манзаравамди’ манэ’’лабтамбихы’. Тарця мядонзэйм’ краевед’’, исследователь’’ е’’эмня ӈадимясь.
Илева’ серкана хуркари’’ ӈарка яля’’ тенесеты’’. Тамальӈгана ваеравы серуна таслабсетыва’’ – ханзер’’ илевава’’ мэ’’ӈава’’, ханзер’’ манзаравава’’ миӈась. Тарем’ тюкумэвахана ӈась.
Товы ирийва’’ ненэця’’ невхы похот’ ӈарка пэвдэй’ ирийӈэ’ нюмдембидо’. Хаер’’ янамбовна ӈэрм’ ня’ сюртембида, яляда ӈыльняри’’ пэрӈада. Та’ ёльцяӈгана хаер’’ я’ маха тяхана сэйры. Выӈгана пэвсюмбы’ няна минюй ирий’ яляри тобена. Невхы ненэцие’’ ва’’алмана ӈарка пэвдэй’ ирийхана хаер’’ нув хасава ян’ мядоманзь тэворӈа.
Ямалхана илена нина’’ мядонзэйӈэ’ Стэлла Сэрпиво падвы книгам’ ня’’маць, луца’ вадавна тарем’ нюмдевы «Женское пространство в культуре ненцев». Манзаямда пыда самляӈг по’’ ямбан ма’’лабидась, падбидась. Пыда харта явнанда ӈэдалёрӈась, округандо’ мат’’ районхана илена’’ не’’ поӈгана социологической опрос сертабись. Паднана нява’’ тет юр’’ пирибтям’ хонравысь. Манзаяхананда хой’ не’’ илм’ манэ’’лабтамби – хаюпась хэ’’мяхадандо’ нюкцидо’ хойхана вадабава ӈэсонд.
Тюку ирийна самлязимдей яляхана Ким Андреевич Вонгуев со’’яма’ ялямда мэ’’ӈась, сиднтет ю’’ помда мада. Пыда пухуцянда’ ня тохолкодаха’, ӈока по’’ ямбан Хорей Веркана манзараӈаханзь. Ӈацекы’’ тохоламбава’’ ивнянди’ ӈэда сер’’. Ӈока ныхымди’, теневанамди’ школахана манзараван’ масибтеӈаханзь. Теда’ ӈод’’ хусувэй яля школан’ нибнанди яд’ ӈод’’, урокхати’ нибнанди’ паромбю пыди’ – тохолкодаха’. Хусувэй тохоламбавы ӈацекым’ тенеди’, школахана манзаравы поди’ ихинанди’ лэтбиди’. Манзаравы поди’ тензебтебванди’ мальӈгана сядуди’ салмраӈгаха’.
Иван Павлович Выучейской нювм’ округханана’’ хусувэй хибяри теневада’’. Нянэй ненэць, ненэцяӈгат’ нертей тохолкода, государственной, общественной манзаяха’’на’’ манзаравы.
Пилю’’ ириян’ тэвась тэхэ’’на’’ манзарана’’ хибярина’’ тянембевна таӈгарка илесь пясьтыдо’. Минрена’’ манзаяханандо’ ӈод тянембевна незеларка ӈэсьты. Нумда мале ханзорка, тэкоця’’ таӈы’ пирувна ни’’ паде’’. Ненэциена’’ янамбовна сывы мюсерць яхато’ хамяку’’. Пилю’’ ирийхана хойхана манзарана’’ нина’’ хэбидя ялудо’ ваераць. Тарця ялям’ хусувэй по’ Алексей Петрович Канюков ӈатесетыда. Ханзер’’ нида ӈатеӈгу? Пыда илеванда ямбан тэхэ’’на’’ манзаравы. Хойхана соявы, вадювы, манзаравы. Нюдякодаханда Нюдя явнанда нита’’ хэвхана мюсермы, тикахад’ харта «Няръяна ты» колхозхана манзаравы.
Саляхана илена’’ ӈокаюв’ хибяри’’ сяхава’ мал’’ Выучейской нювм’ нюбета колхозхана манзараць. Хойхана мюсерӈаць, тыбэртяӈэ’ тараць. Сян по’’ тяхана колхозандо’ тахарась тыбэртя’’ манзаяси’ хаиць. Хибяри’’ идо’ ядэлыць, ханзер’’ ӈэсь’’ сава ӈэбнанда? Тикахана Нюдя яхана семейно-родовой община’’ ӈадимяць. Теда хибяри’’ мале сидндтет общинахана тыдо’ пэрць хойхана манзара’’. «Вы’ ту» семейно-родовой община’ манзаям’ нерня минренаӈэ’ Ольга Владимировна Явтысая тара. Ханзер’’ серудо’ миӈа’’? Тикы нямна тарця вади’’ хэтась: – Малоземельской хойхана илева’’.