Юлия Талеева

Оленеводческое хозяйство СПК «Нярьяна Ты» небольшое. В хозяйстве всего две бригады, и трудится в них более десятка оленеводов. Отрадно, что работают здесь в основном молодые ребята, потомственные оленеводы. У кого-то дед стоял у истоков колхоза, у кого-то отец на протяжении многих лет был связан с оленями. Многие мальчишки с детства поднимались на летовки с родителями. И видели, как отцы и деды, с любовью и со знанием дела, относились к своей работе, как умело ориентировались на своей земле, как бережно относились к оленям.

Таӈы’ мальӈгана ӈокаюв’хибярина ныланава ялудо’ мэ’’ӈа’’. Хибяхова иба’ яхана нылана’’, хибяхова хоян’ еримзь варёмдо’ мэць иле’’, хибяхова нюдяко ӈэсыхыкоцяна нылана’’.

Ламдик’ Ларар ерь ӈарка мят’ тю. Мякы мякана сярна ӈадибелыд’’, вэя лохолыд’’. . юдя юдяохор Ларамда ня’’мада, пыди’ пёлъяха’’. Пёданаханди’ пихиня хаяха’. Тарем’ мэнаханди’ Ларда ян’ тада. Сидя ӈэда, ӈудахаюда ян’ тадаӈаха’, паряӈэ хая. Ядувнанда ханта’ вэн ӈанзапидо’.

Сидя Нохоми’ хан’ ни хураӈахаюн. Тиканда маня’’ тетӈэ мякана’’ хаява’’. Мякани тэварэйн. Пуняӈы мяк’’ ӈани’ ӈэдалэйв’’. Ламдик Ларми тамна тадамбавы. Си’’ив яля’ тады.Ӈавэ’’ пирка’’на манзь ханада: – Си’’ми хоӈгас’’. Тикы е’эйӈэ тыни татадм’, не нями таидм’.

Маня’’ округханана хуркари’’ тенз’ мэта хибяри’’ нясъюмба ӈока по’’ ямбан иле’’. Ямдо’ сахарамби’’, нидо’ хамандамби’’, нидо’ хуркари’’ серкана нядабасьты’’. Таремъюв’ пилибт’ ӈэсьты’’. Ӈамгэм’ тярпгува’’?

Максим Ледков «Харп» колхозхана манзарана ненэць. Паӈгуда хойхана мюсерта’’ хибярихит’ миӈа’’. Ӈодьбянда Максим’ ӈод нюдякоданда хой’ илм’ теневада.

Школанда’ пуд ты’’пэртяӈэ’ манзара. Маля сян по’’ ямбан СПК «Харп» сидндетимдей ӈэсы серм’ пэртяӈэ’ тара. Манзаямда теневана хибяри, тыта мюсерць ям’ ӈод сававна теневада. Тикы хасава варёмда мэць тэхэна мэсьты, харвась’ хуркари манзаян’ сырцеты.

Сян’ яля’’ ваерась пилю’’ ириян’ тэвӈгуна’’. Тикы ирийхана маля самляӈг ю’’ нертей по’ маня’’ округханана иленаӈэ’ хэбидя ялям’ мэтава’’- ты’’ ялям’. Хойхана мюсерта’’ ненэциена харто’ манзаяндо’ ӈарка ялям’ невхы похот’ пилю’’ ирий нябимдей толыркана мэцьтыдо’.

Маня’’ яханана хуркари’’ выӈгана мюсерта’’ ненэциена хэбидя яляхандо’ хамяку’’. Минрена’’ манзаито’ ӈарка ялям’ мэ’’мась хойхана илена’’ нина’’ хусувэй по’ пилю’’ ирий’ тось мэцьтыдо’. Тюку по’ ӈод таремъюв’ ӈэвндя. Ты’’ ялям’ округханана тюку по’ неняӈг’’ ирий’ пудана толыркана нэӈгува’’. Сямянд’ пуданаӈэ’ маркана иленаӈэ’ мэтава’’. Ты’’яля това нерцюна округна делегация’ Всемирный конгрессхана манзаравнда. Нина’’ Китаян’ ӈэдалавась’ хамяку’’.

Хари’’ вадавна толанзёда хибяри вадамда сававна теневаӈгуда. Ӈодьбянда маня’’ страницахана хуркари’’ вадако, лаханако, сюдбабц, ярабц падбасьтыва. Хибя мян’’ӈада’’ толаӈгуда, няханда ваде’’тада. Нейко Максимовна Янгасова Ямалкана илена не. Пыда тохолкода. Илеванда ямбан ӈока лаханако’’ ма’’лась, ханяӈыдо’ книгаӈэ’сертавы. « Ненецкие сказки и эпические песни сюдбабц’’, ярабц’’» таремъюв’ нюмдевы книгада сидя ёнар’’ нюртей похона ӈадимясь. Тюку яля’ «Сэр’’ я Ӈацекэ» сюдбабц’ нябю пелям’ толара’’.

Сэр’’ я’ Ӈацекэ

Маня’’ округханана ӈокаюв’ хибярина ӈэсыхына илена’’. Пыдо’ харто’ илесь ямдо’ сава серкана, сава манзаравахана паскояркаӈэ’ сертамбидо’.

Няхар’’ тэта Нохо си’’ми вадавы’’. Нябакоми таня. Тэхэвава’’ тэва’’ – тет ёнре’’э. Ханахавава’’ тет ю’’хурёда.

Хуркаси’’ –хараси’’ няхар’’ ямб по’ таня илева’’. Ся’’ны ӈэбта ӈод’’ няхар’’ охоми ӈобт’ ӈамдавыд’’. Немами малесь, хар’’ни ини сер’’ пин’ хан’’ӈадм’. Инзелеб’’нани няхар’’ Нохоми тарем’ тасалкурӈа’’. – Ӈарка Нохоӈэ недамд пюркава’’.

Ӈарка Нохо пыда тарем’ ма: – Мань нянани не ни тара’’. Мяканани мань си’’ив неми.

Ямалкана агропромышленный комплексхана дирекция по развитию сельских территорий таня, таняна сян по’’ ямбан Евгений Вэрьевич Пурунгуй манзара. Пудана’ мэвна Саля’хардан тэворман’ мальӈгана пыда няюв лаханамась.

 

Тюку ирийна сидндетимдей толыр’ тарця яляӈэ’ таславы, луца’’вадавна тарем’ со’’- День семьи, любви и верности. Хусувэй хибяри илеваханда тарем’ ӈэбнанда тара – хибярир’ сояӈгу, вадюда, илеванда ямбан минрена манзаядамда тэраӈгу, манзараӈгу. Пирибцяр’ хаюпась’ ханта, наны ӈани’ нелеӈгу. Харта мята’ тер’’ танеӈгу’’, нюда’’ сояӈгу’’, вадабаӈгуда’’. Ил’ тарця ӈэ’ нив.

Нянэювна ты’’пэртя’’ хибярина ӈэрм’ яхана илена’’. Ханяна ӈока по’’ ямбан ненэця’’ тыдо’ пэрць мюсерӈа’’, тикахад’ илевадо’ пилибт’ пересь. Теда ӈод ты’’пэртя хибярихина ты’ сямянд’ таранада. Тэхэна нина’’ ӈэдалёрӈа’’, ты’ хибярим’ ембпида, ӈавламбида. Тэси’ ӈэрм’ ненэць илевада яӈгуд’ нив’.

Округханана ненэцие’’ вадавна падбада «Ялумд’’» страницава ёнар’’ хасуюёнар’’ сидндет ю’’ хасуюдимдей поход’ ӈадимберӈа’’. Тарця серм’ пявы нява тохолкодава Валентина Артемьевна Ханзерова, нянда ӈарка вада’’.

Страницы