Юлия Талеева

Хибяхова манзарамамда ёльцесь, Архангельск’ маркана мятамда сертась, таня илелъяць. Хибяхова манзаравась’ таня еримы, термъв’ таняна иле. Хибяхова ӈани’’ нюда’’ нядабась илевамда тикы маркана мэ’’ӈада. Лидия Семеновна Лагейская Саляхана соявы не, тикахад’ ӈока по’’ ямбан культурахана манзарась. Нельминхана, тикахад’ Усть Кара ӈэсыхына культура’ харад’ ервотаӈэ’ тарась. Маян’ еримянда ӈэсонд’ савовна Карана илевамда мэ’’ӈадась, харвась таняна илесь. Теда пыда Архангельскхана не нюнда хэвхана иле. Няданда тарця вади’’ намдамась.

Хаювы си’’ив пудана яляхана Архангельск’ мар’ со’’яма ялямда мэ’’ӈась. Тарця ялян’ хамандавы’’ хуркари сава сер’’ ваераць. Хибяри’’ сян’ яля’’ ямбан хуркари ихиня сомбой ныланавам’ мэ’’ӈаць. Ӈока мядонда’’ маркана ма’’лэйдаць, хуркари я’ тер’’, хуркари тенз’ мэта’’. Маня’’ округхадана ӈод’ сян коллектив’’ харто’ манзаидо’ манэ’’лабтамбавась тэворӈаць.

 

Валакада хойхана мюсерта’’ нина’’ хэбидя ялям’ мэтава’’. Тарця яляхана хамякова маля миӈа’’. Пилю’’ ирийхана хоян’ тиӈгуна’’, ты’’пэртина’’, мядм’ манзаям’ минренина’’ ныланава ялямдо’ мэта’’. Нито’ няюв лаханорта’’, манзара’’мидо’ ваде’’та’’, нерня илевамдо’ таслабгу’’. Поӈгнандо’ сянакода’’, сэдвы’’ манзаидо’ няхато’ манэ’’лабтаӈгу’’.

Тюку ирийна сидя ю’’ нябимдей яля’ тен’ яляӈэ’ таславы. Си’’ив ю’’ сидя по’’ тяхана яхана сайнорма’ тэвыць. Хуркари’’ я’ тер’’ хибяри’’ ямдо’ лэтбавась хаяць. Ӈэрм’ тенз’ ненэця’’ ӈод сайнормахана мэць. Маня’’ округна хусувэй выӈгад’ хасава’’ хаяць, ханяӈыдо’ пуня’ мякандо’ нидаць’ ту’’.

 

Валентина Нёликовна Няруй Ямалкана илена не. Пыда ӈока по’’ ямбан тохолкова ( образование) серкана манзара. Тохолкода. Илеванда ямбан тохолкова серм’ харвабтадась, теда ӈод ӈарка хибяриӈэ’ хэсь ивнанда ӈэда манзаямда нида хаембю. Манзаямда нерняри пэрӈада.

Светлана Владимировна Тайбарей Саляхана соявы, вадювы. Тикахад’ Няръяна маркана школам’ ёльце’’-махаданда Санкт-Петер-бург маркана институт’ Герцена ёльцесь. Ӈарка маркана тохолкодаӈэ’ тоходанась, тикы’ пуд манзаравась харта со’’явы яханда тэвыць.

Детскому литературно-творческому объединению «Суюкоця» на днях исполнилось пятнадцать лет.

На протяжении полутора десятков лет в Этнокультурном центре округа занимаются с творческими детьми, способными написать произведения поэтического или прозаического характера.

Округна школахана тохолкова по’ямбан тоходанавы’’ ӈацекы’’ ныланавась тарпыд. Няхар’’ ирий’’ ямбан ӈацекына ныхыдамдо’ ма’’лабгу’’.

Ханяӈы иба’ ян ныланавась ӈэдалаӈгуд’, хой’ тер’’ ӈацекэця нисянадо’, небянадо’ нядабаӈгу’’ – пыдо’ варёмдо’ мэць хойхана ныланаӈгу’’. Тамна тарця ӈацекына таня, хуний маркана, ӈэсыхына манзараӈгу’’.

Тюку по’ таӈы мальӈгана маня’’ округханана няхар’’ ю’’ няхар’’ лагерь’’ манзараӈгу’’, ханяна ӈацекы’’ яля’ ямбан ныланаӈгу’’, пыдадо’ савумдабгу’’.

Хусувэй хибяри’ тэри тарця ялута хавна тяхари тарана’’ хэбидя ялуда танясеты’’. Мань ӈод тюку похы май’15 ялям’ ӈарка юбета яляӈэ таслав. Тикы яляхана тюку по’ си’’ивъю самляӈг пов паны. Ӈацекын (Егорко хавна. Пыда экзаменхата хамеку.), меяков, ийков мал’ ма’’лэядаць. Тев мальӈгана Москвахад ӈэдалава пирка”на мэманзь. Тикы яляв саць маймба мэ’’ӈаваць.

Ӈобкад пере нита пуд юбилеян’ нямна ӈэда’’ саву’’лана вада’’ турць пядо’. Ним’ яляханан теневанахат, переняхатан, Надя неняхадан, непапакоходан ӈока сава вадам’, саву’’лавам’ толаманзь, хавоха’’нан намдаманзь.

Маня’’ округханана хойхана мюсерта’’ ненэциена ты’’ ялямдо’ пилю’’ ирий’ тось мэцьтыдо’. Тамальӈгана хибярина ӈобт’ ма’’ласьтыд, нидо’ манэць маймбасьты’’, минрена’’ манзаито’ нямна лаханавадо’ ӈока ӈэсьты’’.

Я’малкана мюсерта’’ хибяри’’ тарця ялямдо’ сыра мэ’’ӈадо’. Нянандо’ тарем’ серо’’ӈа’’. Хэвхы округханана мюсерта’’ ненэцие’’ ныланава яляхана ты’’ саполана ирийхана мэмась. Тамальӈгана ӈока хойхана мюсерта’’ лаханась ня’’ӈамась. Любовь Александровна Тайбери хойхана соявы не, теда таняна илевамда мэ’’ӈада’’. Пыда няюв тарця лаханакурмав’ танясь.

Маня’’ округханана маля самляӈг’яӈганя по’’ ямбан «Суюкоцям’» нюбета литературно-творческой объединение манзаямда минреда. Тикахана ма’’лёда’’ ӈацекы’’ паднава серм’ хорпи’’. Тарця сава сер’’ юкад’ вата по’’ тяхана паднана няхаюна Прокопий Андреевич Явтысый, Алексей Ильич Пичков нэвэдись.

 

Пыди’ нянэй паднана ненэцяӈгахась, хусувэянди’ падвэда тянё ванься ӈа. Пыди’ падвы манзаямнанди’ тюку яля ӈацекы’’ тоходана’’.

Россия’ тавна ӈарка марка’’на, ӈэсыхы’’на хуркар’’ музей ӈока’’. Хибяри’’ ӈод’’ едэй я’’амна ӈэдалёрпто’’ нерня’ музейха’’ паромбасьты’’. Музейха’’на хусувэй мар’’, ӈэсы ӈаи ӈадимамда, культурамда манэма пир.

 

Пудана похо’’на ханяӈы округна’’ школа’’ харто’ музейдо’ таня’’. Маня’’ юнета А. П. Пырерка’ нюмна ӈэда ненэцие’’ школаханана’’ ӈобтарем’ музейва таня.

Теда хойхана мюсерта’’ нина’’ тэтнава’’ ялудо’ мэ’’ӈа’’. Ты’’ пэртя’’ ненэця’’ ялэ’’, пи’’ ямбан тэхэнато’ мэ’’. Выӈгана ты’’ ниць ёльць. Хусувэй яля’ сую’’ ӈадимберӈа’’. Ты’’ ниць ирийна еркы ялян’ таслась округханана мат’’ яӈганя ёнар’’ сую’’ соявыць. Ӈокханда ты’’ толыр’ мат’’ ю’’ ёнарт’ вадёбнанда тара.

Не’’ ӈод хасавидо’ нядабась мякана илевамдо’ минредо’. Ханяӈы ӈэсыхына ӈацембой некоця мяд’ манзаям’ пэртяӈэ’ тара’’. Тарем’ «Ижемский оленевод» кооперативхана.

Ты’’ ниць ирийхана маня’’ сидя сава няхаюна со’’яма ялуди’ мэ’’ӈахась. Тюку ирийна 15 толыркана Роза Ивановна Канюкова- 75 помда ядабтась, 16 яляхана Анастасия Федоровна Михайловна 70 пода паны. Пыди’ нямнанди’ тюку яля паднадм’.

Страницы