Вы здесь

Хойхана соявы, вадювы, манзаравы

Сян’ масьтыва’’: нянэй ненэця’’ ханярина иле’’. Невхы ватовна таслась, ӈокаювдо’ няхар’ округхана илець – Ненэцие’’ округ, тикахад’ Ямало-Ненецкий, Долгано-Ненецкий округва танясь. Теда лаханая’ ӈод, ненэця’’ тенз’ мэта хибяри’’ невхы илесь’ яханато’ иле’’ма’’.

Тюку ялян’ таслась нянэювна ненэця’’ тенз’ мэтина Я’малкана илена’’. Хусувэй районхана, маркана илевамдо’ мэ’’ӈадо’, харто’ манзаидо’ пэрць иламдо’ мэ’’ӈадо’. Тыдо’ пэртидо’ невхы по’’ тотрев’ нянэй мякана илесь вымна мюсерӈа’’. Нюкцидо’ школан’ хэвандо’ ӈэсонд’ выӈгана вадюдана’’. Ӈацекы’’ нисянато’, небянато’ хэвхана хой’ манзаи’’ торомдаби’’. Харто’ вадамдо’ ханярина намдурӈа’’, хари’’ вадавнандо’ лахана’’.

Вера Ларовна Хоротэтта Ямальский районхана мюсерта ненэцие мякана соявы не. Нисяда харта тыда’ пэрць илеванда ямбан вымна мюсерць илесь, теда’ ӈод хасуюр’’ сидя пота ненэць мякана иле. Небя’ хасада мякана пэртя манзаида минревысь, нюда’’ вадабавысь, хусувэй мядм’ манзаям’ пэрмысь. Хасавамда нядабась, варёмда мэць илесь. Нюкциди’ вадёсь, нянэй мякад’ тоходанвась хардан’ тэворӈаць, тикахад’ тамна’ тяха тохолкурмась хан’’ӈаць. Теда поӈгнандо’ хойхана иленидо’ таня, хардахана иленидо’ таня. Вера Ларовна’ ӈод хойхад’ тоходанвась Панаевск’ ӈэсыхы школан’ тэвыць. Тохолкова’ серм’ ёльце харвабтавэдась. Тоходанванда мальӈгана хуркари’’ серкана нердевысь. Школамда ёльце’’махад’ Тюмень’ март’ ӈэдалавыць. Тюменский медицинский институтхана тоходанась. Сян по’’ тоходанась, лекарь’ манзаям’ торомдась, манзаравась со’’яма яханда тэвыць. Саля’хардахана няхар’’ юкад’ вата по’’ ямбан ӈацекы’’ лекарьӈэ’ манзарась. Манзаямда мэнена, теневана не ӈока ӈацекым’ хабцяӈгад’ нэкалӈась. Тикы’ хавна тамна хуркари’’ общественный манзаида танесеты’’ма’’. Пыда «Ямал потомкам» ассоциация’ манзаям’ пэртя нида’’ нядабасьты’’, тикахад’ ассоциация маркы отделение’ Советхана манзарась. Саля’хард маркы депутатӈэ’ тарась. Депутатӈэ’ тараванда мальӈгана ӈока маян’ еримы ненэцям’ нядась. Вера Ларовна депутатӈэ’ тараванда мальӈгана ӈэсыхыт’ турта’’ ненэцие’’ е’’эмня Саля’хардахана сеӈглава мядм’ ӈадимдець. «Ты’ пэртя мя» таремъюв нюмдевысь. Хусувэй ӈэсыхыд турта хибяри, маркана сеӈглава мята яӈгода хибяри таняна илесеты’’. Округ’ еркы март’ хойхана мюсерта’’ хибяри’’ тобнандо’ ӈод илесь мято’ танесеты.

Няхар’’ по’’ тяхана Вера Ларовна Хоротэтта ӈахэт’ пэртя манзаямда’ хаедась, луца’’ ватовна манзь пенсиян’ тарпыць. Мерета нер’ ӈопой яханана хасенам’ ехэра’’ нив’. Нюда’’ маля ӈарума, малӈэ’ яӈга иле’’, манзара’’, нюкцидо’ пэрӈа’’. Таӈгалць, Вера Ларовна ӈахы’’ похот’ ихананда лэтбавы серта илелътемба пядась. Пыда ӈока по’’ ямбан Саля’хард’ хэвхана нянэй мядм’ ӈамтаван’ харвась. Няхар’ по’’ ямбан тикы е’’эмня тарана серуда тасламбись, мядм’ е’’эмня тарана’’ ӈаворида ма’’ламбись. Тюку по’ мята мярадась, та’ ямбан нянэй мякана илесь. Хой’ не’ тотрев илевамда мэ’’ӈада. Нянэй мят’ нида’’ тэворцеты’’, нюда’’ нюто’ няюв’ турцеты’’. Вэба’’ ирий пудана яляхана мань’ ӈод Вера Ларовна мят’ тэворӈадамзь. Нява сидна’’ маймбась ядтась. Мякана пыда’ хавнанда тамна сидя хибярим’ ядтаваць. Хадрё Окотэтта ӈацембой хасавако, Саля’хардахана телевидение’ манзаям’ пэрӈа, ненэця’’ вадавна передачи’’ сертамбада. Хойхана вадювы хасава, ида’ теда ӈод’ вынд’ лэдры. Ӈодьбянда ӈарка нямна нядабась мят’ турцеты, ханяӈэна сеӈгсеты. Харта мята’ ӈод тикахана мяры.

Тамна ӈопой нядаӈгодада Раиса Константиновна Карманова, нянэй некоця, хой’ илм’ теневана. Пыда ӈани’ халя’’ заводхана манзара. Ӈодь’ манзаяхаданда таӈгалць нянда мят’ паромбась’ тосьты. Ныланава ялута ямбан нямда хусувэй тарана серкана нядабасьтыда.