Нись ңаха”на саць сава нян си”ивъю самляңг пода панысь. Тикар Клара Петровна Талеева – Я ниня юнета не. Нельмин Саляхана сита хусувэй хибяри теневада. Ңавнанда пыда Няхар” Пуңгара (Три Бугры) терась. Нюдя ңэванда мальңгана нисяда таняна «Чапаев колхоз’» председателясь. Хадада, небяда, перенида мал’ колхозхана манзараць. Ханяңыдо’ выңгана, ханяңыдо’ ңэсындо’ харад” хэвхана.
Едэй ил’ нямна нюдяко Неко (Клара Петровна’ ненэй ненэця нимдясь) лаханакурта” хибяри” поңгана ңока ңамгэм’ намдбэй. Ңоб” тэтнана мэкад серто’: ңоб” ненэць’ харад’ махалэна латаком’ тебдемби. Няда сита, мэё иняхана нихинда сярбэйңэсь, лэтрамбида, манзарана няда таси’, ян’ нибтя манта’. Тад манзарана няда, нясадаңгу. Маня нянана” тикыд мэкад, писекабтада сер”. Пили” выңгана илебэр, харад ханзер” сертаба тара ехэрабэянд, тарця манзая тосакабтада манзая. Тамна ва”лёй, нянана” писякабтада сер”: Колхозан’ юно, ңэбте тэвравы”. Тикыд ңавламба нив тара”. Та мальңгана ңув мадаба, тырабтамба пя”. Луцидо’ ңув маторпи”, ненэця”, не” ңум мадалэци сертаби”, ңобтикы верёвкаха”на ңоб” ян’ тэврамбидо’. Малмбоё тэтна”. Валакада юно”
пожняндо’ малхана, ямб мэё иняхана нерон’ сярбэй нись ңахакуна вадёдана ңум’ ныдпи, таво”на, нылана”. Тарця серм’ манапэй луцар ванерабте ненэця нида юном’ манзаяць тохолэйда. Сян по ваера”махад ненэциед тарця иламдо” писянзь ваде”ңадось.
Клара Петровна ңацекы ңэ”мамда саць со” тенеда. Хардахананда, таңы мяканандо’ сянакода ңэсяндер ңэвы. Валакада нюдяко папакомда пэрць нив тара. Харъета папаконда ңэлмана сидябёй повна ңаркарка. Мальцятна”, панытана” поңгана вадёдана Некор сайнормахад салмы нисямда нивэда тумд’. Ңэцяда мальцятбада тара, тикар луца. Мякана луца нися” яңгосеты”.
Тоходанна Неко школамда ёльце”махад педучилищехэна тохолкодаңэсь тоходана пяда. Няхарамдэй курсахана мэванда мальңгана мань тетимдей курсхана тоходанамась. Тыерамба илеваць, сидлад ңопой ва”авхана хонесетыва”. Ңамгэсь ңэбта хонёда нян ня’ нивэни’ сербят. Няданда няби комнатан’ хаямась. Ти тарем’ Клара няңэ хаямась. Тикы поход илева’ ямбан поёни’ сава”. Тараванда мальңгана няха”ни нядаңгосетыни”. Салян’ командировкан’ тоба”н пили” нянанда сеңгсетым. Сидя по’ тяхана ңоб” ненюда нян мась: «Ңацекэн ңэван мальңгана масьтым, пыдар перенясва” ңэвангабян».
Педучилищахана тоходаннам’ Кларам’ Анатолий Иванович Рожин сэвтевэда, ненэй вадам’ пэртя тохолкодаңэ ңоб нерня” таславэдась. Валакада Кларам’ тамна коммунист” сэвтевэдо’, тетимдей курсхана тоходаннам’ партияхандо’ ня”мадо’, Нельмин Салян’ манзаравась ңэдарадо’. Нюртей сертавы школахана нюртей директор, манзая хавна Клара Петровна ңока манзаям’ пэрпэй. Пилюта манзаяда яңгусь. Собрания”, манзаянда пуд репетицияха ядэрма, товарищеской судан’, праздникха хамекова. Тикы хавна вадам’ пэрта” ученой” хуркари тэнз яхат турпэй нянда тосеты”, ненэй вада’ нямна юндалтабсетыдо’. Ленинградхана по ямбан тохолкоди курсха”на тоходанванда мальңгана Вашингтонхад ңоб” сэрако хабенерха ученой турңась (мань тикымбохона пудана по тоходанамась). Тев мальңгана тарця табеко танясь: «Учебникхат вата серо хэтбада” ни” ңа”». Клара Петровна ня” ңобкана ядэрңанись, хэвний ученой ня” тоса лаханакурңанись.
Нельмин Салян манзараванзь тэв”махад Клара Петровна музыкальной сюитам’ серта си”ми нядась. 1965 похона «Ой-оеэйй» хынцада, сюитан пеля Москван’ тэворңась, маня округва” юнетаңэ сертась. Саць сава няв дипломантңэ си”ми серта. Хынцахабина” ңокаць. Клара Петровна, Тася Лаптандер, мань вэсаков хыноцеты”, мань ңани ” тарабцо тикымбохона сертасетым. Ңоб” репетициява” хадри саць пон мимакы. Небя хасав нив ту”, нив ман’: «Чемпион танцев, сяха’ хардат тутан. Мэсь ңэя.» Хуняна мал’ манзаяхата” хэвндада”».
Клара Петровнав манзаям’ ниня пилюта не. Округханана ” пыдрида маттадпотнако ңацекы тохоламба идей”. Ңобкана едэй манзаямда тасланись. Хусувэй уроканда планм’ саць тяхасовна сертабидась, падбидась (Мань тарем’ таракоемдамась). Манзаяда сероць, ивъер” хайнась. Клара Петровна’ тикы падно”мида яңга сборникңэ сертаван харвавась. Методкабинетан’ том ңа, падрода хаңам ’, тикыда тэмзвы”, хибяхавана саць таралмыд. Мань тикымбохана таняна мале ниманзь манзара ’. Тикы хавна тамна паднани портрет ” ңобтарем’ тэмзвы ”, ңавханда сидя комплетась. Ңоб” – Мань е”ювась.
Те”ны Клара Петровна’ ним’ ялямда мэць ңока хибяри турңась. Ңаркта”, тохолкода”, перенида, нята мэць нида. Хусувэхэд ңока саву”лана вадам’ намда. Мань ңод тарци вадин, мядонзэв тэврабэяць.
Теда’ мале сян по Клара Петровна нылана. Вадавы, вэвако вадам’ небяхаданда нивы” намдбэй” ңацекыда, Ңэрман ’ торумбэй ийда нянда нядаңгу”, сита сахарамбидо’, мэнедо’.
Клара Петровна! Ңоб” нерня илар тарем’ хайная. Хибярихи’на пыдар тамна таран, ңока тарана сер’ тасламба пир”ңан. Хибярихи” нядаңго – саць сава сера”л ңоб” нерняри пэрт.
Роза Канюкова падвы